смт. Ѕрусил≥в†
2008
Ўановн≥ друз≥!
††††††††††† Ѕрусил≥вщина запрошуЇ ¬ас
до сп≥вроб≥тництва по орган≥зац≥њ ≥ розвитку б≥знесу в нашому район≥.
††† ††††††„ере熆††
територ≥ю††††† район󆆆† проход¤ть автомоб≥льн≥†††††† ( ињв-„оп)†††† та†††
зал≥зничн≥
†маг≥страл≥.
††††
††††††¬≥䆆†††
столиц≥†††† ”крањни м≥ста иЇва†† район
розташовани醆††† на в≥дстан≥††††† 85†††† км.
††††††††††† «а спри¤нн¤ районноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ
суб"Їктами† господарюванн¤
п≥дготовлено р¤д ≥нвестиц≥йних проект≥в.
†††††††††† †¬ район≥ забезпечено реЇстрац≥ю
юридичних та ф≥зичних ос≥б в режим†
††††††††††††††††††"
™диного в≥кна".
Ќаш район, ¤к адм≥н≥стративно-територ≥альна одиниц¤, був заснований у 1923 роц≥. ƒо
складу ∆итомирськоњ област≥ в≥н ув≥йшов у вересн≥ 1937 року в результат≥ под≥лу
ињвськоњ област≥.
¬ друге †з"¤вивс¤ на карт≥
∆итомирськоњ област≥† в 1990 роц≥, коли з
метою компактного переселенн¤ жител≥в з п≥вн≥чних район≥в област≥, ¤к≥
потерп≥ли в≥д насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи, прийн¤в до себе близько †8†† тис¤ч† ос≥б.
¬ той час ”р¤дом була прийн¤та
ѕостанова† про л≥кв≥дац≥ю насл≥дк≥в
катастрофи та буд≥вництва в 9 населених пунктах району житлових будинк≥в
садибного типу та об"Їкт≥в соц≥альноњ сфери дл¤ життЇзабезпеченн¤† потерп≥лого населенн¤.
††††††††††† «а рахунок державних кап≥тальних вкладень в т≥ роки було
побудовано 2152 житлових будинк≥в,
†††††††††† ” зв"¤зку з припиненн¤м
ф≥нансуванн¤ „орнобильськоњ програми в район≥ залишилось багато недобудов. “ому
за бажанн¤м зац≥кавлених стор≥н де¤к≥ об"Їкти незавершеного буд≥вництва
можуть бути придбан≥ та перепроф≥льован≥.
††††††††† р≥м того, р¤д п≥дприЇмств та
орган≥зац≥й нашого району пропонують† дл¤
продажу† або наданн¤м в оренду :
прим≥щенн¤, обладнанн¤, техн≥чн≥ засоби.
¬ район≥ Ї достатн¤ к≥льк≥сть незад≥¤них земельних д≥л¤нок (земель запасу
та резерву
†Ќа територ≥њ району† розв≥дан≥ запаси торфу, п≥ск≥в, глин та суглинк≥в.
†††††††† «аконодавча††††††††† база,†
економ≥чне становище, географ≥чне розм≥щенн¤, природн≥ ресурси
складають той прост≥р, ¤кий необх≥дний дл¤ вдалого веденн¤ господарюванн¤ та
≥нвестуванн¤.
††††††††††† Ѕрусилову Ц 910† рок≥в, та це не означаЇ, що
в≥н стомлений. —л≥ди стародавн≥х вал≥в, замчищ, могил св≥дчать, що його жител≥
вм≥ли працювати та боронити св≥й труд. ≤ на сьогодн≥ жител≥ району готов≥
працювати, а дл¤ цього нам потр≥бн≥ п≥дприЇмлив≥ та досв≥дчен≥ б≥знесмени.
††††
†††††ƒетальн≥ше ≥з соц≥ально-економ≥чним станом
району, ≥нвестиц≥йними пропозиц≥¤ми† ¬и
можете ознайомитись зав≥тавши до нашого ¬еб-сайту:
††††††† ћи готов≥ розгл¤нути ¬аш≥ пропозиц≥њ
дл¤ взаЇмовиг≥дноњ та довготривалоњ сп≥впрац≥.
†« побажанн¤м пл≥дноњ †сп≥впрац≥†
та усп≥шноњ взаЇмод≥њ:
†перший заступниꆆ†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
голова Ѕрусил≥вськоњ
†голови Ѕрусил≥вськоњ районноњ ††††††††††††††††††††††††††††††††районноњ ради
†державноњ адм≥н≥страц≥њ†††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
¬.¬.√абенець
†††††††††††††††††††††††† —.¬.Ћевицька
арта Ѕрусил≥вського району:
√еограф≥чне положенн¤:
††††††††††† –айон
розташований у сх≥дн≥й частин≥ ∆итомирськоњ област≥. “еритор≥¤ району -
горбиста р≥внина (в≥дроги ѕридн≥провськоњ височини). ћежуЇ з ѕоп≥льн¤нським,
оростиш≥вським, –адомишельським районами ∆итомирськоњ област≥ та ‘аст≥вським,
ћакар≥вським районами ињвськоњ област≥
≤сторичне минуле та сьогоденн¤ району
††††††††††† †††††† ѕочиналас¤
ц¤ ≥стор≥¤ з далеких прав≥к≥в, була багатою, але† важкою ≥ складною, ¤к ≥ дл¤ вс≥Їњ нашоњ
”крањни. ўаст¤, що завжди знаходились люди, ¤к≥ по крупиц≥ збирали матер≥али,
документи ≥ пам"¤тки старовини ≥ осв≥тили пром≥нц¤ми св≥тла чимало
нев≥домих факт≥в з минулого бутт¤ Ѕрусилова. ѕро що, наприклад, можуть
розпов≥сти ви¤влен≥ п≥д час† археолог≥чних
розкопок московською експедиц≥Їю в 1949 роц≥ ≥ п≥д час† торфодобувних роб≥т за ручею -† з боку Ћазар≥вки - речов≥ знах≥дки? ѕро те,
що ще до час≥в ињвськоњ –ус≥ тут, ¤к визначив у своњх досл≥дженн¤х м≥сцевий
краЇзнавець як≥в якович √алайчук, у межах м≥ж √ребелькою ≥ першою –удкою, м≥ж
«движем ≥ Ѕуцовим озером було поселенн¤, що в н≥м д≥¤ла пристань ≥ переправа
через «движ, що м≥сцев≥ жител≥ займалис¤ землеробством ≥ р≥зними ремеслами.
†††††††† ќтже можемо припустити, що вим≥ри в≥ку нашого селища с¤гають
значно глибше, н≥ж започатковано в "ѕов≥ст≥ врем"¤них л≥т"
згадкою про «движенськ 1097 роком. «а л≥тописом, саме тод≥ «движенськ /давн¤
назва Ѕрусилова/ зачепило чорне крило кн¤з≥вських м≥жусобиць час≥в ињвськоњ
–ус≥.
†††††††† “ого року кн¤з¤ “еребовльського ¬асилька, осл≥пленого його
д¤дьком, кн¤зем ¬олодимирським ƒавидом ≤горовичем з участю ињвського кн¤з¤
—в¤тополка, везли з иЇва до ¬олодимира ≥ п≥д†
час зупинки в «движенську м≥сцева попад¤ прала† закривавлену сорочку мученика ≥ оплакувала
його кал≥цтво.
†††††††† ” безк≥нечному плин≥ часу Ѕрусил≥в гортав ≥ гортав стор≥нки
свого житт¤† й ≥стор≥њ. —л≥ди стародавн≥х
вал≥в, могил ≥ замчищ засв≥дчують, що його жител≥ вм≥ли боронити р≥дне
поселенн¤, дом≥вки ≥ мирний труд, мужньо вставали на битви з
татаро-монгольськими нападниками в ’≤≤≤-’” та римськими татарами в ’”≤ стол≥тт¤х.
јле й потерпали, зазнавали великих лих в≥д руњнницьких, сиетроносних наб≥г≥в.
†††††††† «найомство з ≥сторичними документами ≥ досл≥дженн¤ми
краЇзнавц≥в оживл¤ють нашу у¤ву й про ≥нш≥ еп≥зоди з давньоњ брусил≥вськоњ
д≥йсност≥. ќсь н≥би на наших очах, зм≥нивши мирн≥ знар¤дд¤ прац≥ на меч≥, йдуть
п≥д знаменами в≥йська Ѕогдана ’мельницького п≥д час визвольноњ в≥йни 1648-1654
рок≥в см≥лив≥ жител≥ Ѕрусил≥вщини, щоб внести й св≥й внесок у боротьбу з
польською шл¤хтою.
†††††††† «ринаЇ в у¤в≥ ≥нша картина: ¤к брусил≥вц≥ радо зустр≥чають
хл≥бом-с≥ллю заг≥н гайдамак≥в на чол≥ з його ватажком ≤ваном Ѕондаренком у часи
ол≥њвщини в† 1768 роц≥, ¤к сход¤тьс¤ на
урочисту церковну в≥дправу з ц≥Їњ нагоди, ¤к м≥сцев≥ месники вливаютьс¤ в
бойовий заг≥н дл¤ боротьби з панством за своњ права ≥ волю.
†††††††† «ручне географ≥чне положенн¤ - недалеко в≥д стольного м≥ста
ињвськоњ –ус≥ ≥ на старому в≥йськово-торговельному шл¤ху в≥д иЇва на «ах≥д -
зв"¤зувало Ѕрусил≥в з тод≥шн≥м довколишн≥м житт¤м, робило його св≥дком
багатьох важливих под≥й. Ќапевне ж, сп≥лкувалис¤ брусил≥вц≥ з “арасом
Ўевченком, коли ¬еликий обзар повертавс¤ через ѕриворотт¤, Ѕрусил≥в п≥сл¤
досл≥дницькоњ творчоњ роботи на ¬олин≥ до иЇва. ÷≥й под≥њ знайшов
п≥дтвердженн¤ серед документ≥в ≥ Ўевченкових запис≥в краЇзнавець я.√алайчук.
†††††††† ћало не став Ѕрусил≥в м≥сцем активних д≥й декабрист≥в у 1825
роц≥, коли в н≥м сто¤в ременчуцький п≥хотний полк, оф≥цери ¤кого були
зв"¤зан≥ з п≥вн≥чним товариством. ÷ей факт подаЇтьс¤ в книз≥† "≤стор≥¤ м≥ст ≥ с≥л ”–—–", у
створенн≥ ¤коњ брав участь ≥ наш краЇзнавець ћ.ќ.Ћитвинчук.
†††††††† ћ≥сцем бурхливих под≥й став наш населений пункт у пер≥од
революц≥њ та громад¤нськоњ в≥йни в 1917-1920 роках. “ут† у вир≥ боротьби в≥дстоювали своњ позиц≥њ та
≥нтереси представники р≥зних соц≥альних верств ≥ пол≥тичних спр¤мувань:
монарх≥сти та анарх≥сти, нац≥онал≥сти ≥ б≥льшовики. ”складнили обстановку ще й
≥ноземн≥ пришельц≥ - польськ≥ та австро-угорськ≥ окупанти. —илов≥ змаганн¤
часто супроводжувались програмами ≥ пожарищами, численними людськими жертвами
та ≥ншими лихами. “ак народжувалась в наш≥й крањн≥ нова епоха соц≥ал≥зму. Ќа
багатов≥ков≥醆†† дороз≥ до нього разом з
”крањною ≥ Ѕрусил≥в пройшов через общинний, феодально-кр≥посницький ≥
кап≥тал≥стичний соц≥ально-пол≥тичн≥ уклади житт¤. —≥мдес¤т рок≥в за рад¤нськоњ
влади залишатьс¤ пом≥тною в≥хою в ≥стор≥њ району, хоча св≥тл≥ њњ сторони -
значне економ≥чне ≥ культурне зростанн¤ притьмарюють негативн≥ ¤вища цього
пер≥оду: насильницька колектив≥зац≥¤, голодомор 1933 року та стал≥нськ≥
репрес≥њ над невинними людьми.
†††††††† «гадаЇмо уже сказане вище ≥ у¤в≥мо, ¤кого лиха зазнали в
св≥й час наш≥ далек≥ предки в≥д татаро-монгол≥в та кримських татар, що не раз
потоптом проходили по Ѕрусил≥вськ≥й земл≥. „и не такою, а то й страшн≥шою б≥дою
стало нашест¤ на наш край н≥мецько-фашистських загарбник≥в у 1941 роц≥. ƒва з
половиною роки випало Ѕрусил≥вщин≥ страждати п≥д владою окупант≥в. ¬≥йна
забрала житт¤ сотень наших людей, провела багатьох Ѕрусил≥вц≥в через
г≥тлер≥вськ≥ нев≥льницьк≥ табори. «алишила в район≥ численн≥ руњни, п≥д≥рвала
його економ≥чне житт¤. јле вона розкрила й благородн≥ риси наших людей:
ненависть до поневолювач≥в, нескорен≥сть ≥ р≥шуч≥сть у боротьб≥ з ворогами. ≤
велике, що виходить з давн≥х традиц≥й, трудолюбство, ¤ке допомогло њм швидко
загоњти нанесен≥ в≥йною рани.
†††††††† ¬елика ¬≥тчизн¤на в≥йна ув≥йшла траг≥чною стор≥нкою в
≥стор≥ю району.
†††††††† “ак само в≥копам"¤тною под≥Їю вписалос¤ в цю ≥стор≥ю й
велике, пов"¤зане з „орнобильською атомною катастрофою, в≥дселенн¤ людей ≥
по¤ва в Ѕрусил≥вському район≥ лишень за к≥лька рок≥в нових житлових масив≥в.
ƒосл≥дники ≥стор≥њ селища ≥ наш≥ нащадки будуть дивуватис¤ благородством своњх
предк≥в, ¤к≥ в короткий час зд≥йснили таку величезну ≥ значиму гуманну роботу,
вписавши ¤скравий штрих у б≥ограф≥ю району.
††††††††
Ѕрусил≥вський район розташований у сх≥дн≥й частин≥ ∆итомирськоњ
област≥, в
«агальна площа району 625
квадратних к≥лометр≥в.
Ќа
територ≥њ району Ї так≥ корисн≥ копалини ¤к торф, п≥сок, глина. •рунти
переважно дерново-п≥дзолист≥, темно-с≥р≥ та с≥р≥-л≥сов≥.
–айон
маЇ багато в≥льних земельних д≥л¤нок.
«агальна площа
с≥льськогосподарських уг≥дь (включаючи п≥дсобн≥ господарства) становить
†††††††† ¬
район≥ достатньо† л≥сових насаджень,
загальна площа ¤ких† складаЇ†
†††††††† —при¤тливу
еколог≥чну ситуац≥ю† в Ѕрусил≥вському
район≥ створюЇ повна в≥дсутн≥сть промислового виробництва з≥ шк≥дливими
в≥дходами.
†
л≥матичн≥
умови
†††††††† л≥мат району пом≥рно континентальний.
ѕерес≥чна температура с≥чн¤ м≥нус 5,7 градус≥в, липн¤ плюс 19,4 градуса. ќпад≥в
560 м≥л≥метр≥в на р≥к. †††††††† ѕер≥од температурою понад
плюс 10 градус≥в становить 158 дн≥в. ¬исота сн≥гового покриву
†††††††† –айон належить до вологоњ,
пом≥рно теплоњ агрокл≥матичноњ зони.
†††††††† јдм≥н≥стративний
та територ≥альний устр≥й
† ” район≥ розташовано 36 с≥льських населених пункт≥в та 1 селище м≥ського типу. ƒ≥ють 1 районна, одна селищна та 18 с≥льських рад.
–айонна рада нал≥чуЇ 36 депутат≥в, селищна рада маЇ 25 депутат≥в, 18 с≥льських рад† - 199 депутат≥в.
†††††††† Ќаселенн¤
рег≥ону
¬сього на територ≥њ району проживаЇ
16,6 тис¤ч чолов≥к, з них: працездатного в≥ку Ц 7,9 тис.чолов≥к, в т.ч. молодь
до 35 рок≥в - 2,5 тис. чолов≥к. ћ≥ського населенн¤†† всього проживаЇ 5,2 тис. чолов≥к,† с≥льського 11,4 тис.чолов≥к.
вал≥ф≥кац≥¤: з вищою†
осв≥тою - 1,8 тис.чол., з них повна осв≥та - 0,7 тис.чол., загально - середн¤ осв≥та - 3,4 тис.чол., з них: повна середн¤ -
2,8 тис.чол.
¬ район≥ проживаЇ 5,8 тис¤ч чолов≥к
†пенс≥онер≥в, що становить 34,9 % до
загальноњ к≥лькост≥ населенн¤, †4,6 тис¤ч
†чолов≥к †мають статус потерп≥лих внасл≥док авар≥њ на
„орнобильськ≥й ј≈—.
Ќайб≥льш населен≥ пункти району:
районний центр - селище м≥ського типу Ѕрусил≥в, чисельн≥сть на¤вного населенн¤
станом на 01.01.2008р. становить 5194 чолов≥к чолов≥к, село ’омутець -† населенн¤ 1195 чолов≥к, село ћороз≥вка -
населенн¤ 1144 чолов≥к, село ѕриворотт¤, населенн¤† - 740 чолов≥к, село Ћазар≥вка, населенн¤ Ц 580
чолов≥к. Ќайменшу чисельн≥сть населенн¤ мають села:† —тарицьке Ц 4 чолов≥к, †’омї¤нка Ц 13 чолов≥к, †ястребн¤†
- 39 чолов≥ки , ћалин≥вка 40 чолов≥к, «ападн¤†† -† 44† чолов≥ки.
††††††††
††††††††† ƒоходи населенн¤
—ередн¤ м≥с¤чна зароб≥тна плата
одного штатного прац≥вника на п≥дприЇмствах та орган≥зац≥¤х, ¤к≥ зв≥туютьс¤ в
районний в≥дд≥л статистик膆 ( включаючи
с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства ) становила за листопад 2007 року 972,0 грн.,
що становить 110,9 % до жовтн¤ †2007
року.
—ередн¤ зароб≥тна плата становить:
-
в с≥льському господарств≥ †763,4 грн.;
-
в оптов≥й ≥ роздр≥бн≥й торг≥вл≥ 681,2 грн.;
-
в державному управл≥нн≥ 1313,8 грн.;
-
в осв≥т≥ 1328,0 грн.;
-
в охорон≥ здоровТ¤ та соц≥альн≥й допомоз≥ 842,7 грн.
—оц≥альна
≥нфраструктура рег≥ону
ќсв≥та
¬ район≥ функц≥онуЇ 20
загальноосв≥тн≥х шк≥л, 14 дошк≥льних заклад≥в, 2 дит¤чих будинки с≥мейного
типу, 4 прийомн≥ с≥мТњ,† позашк≥льний
заклад - ÷ентр дит¤чоњ та юнацькоњ творчост≥ Ђћр≥¤ї, дит¤чо-юнацька спортивна
школа.
ультура
ћережа заклад≥в культури району представлена: районний Ѕудинок культури, районна б≥бл≥отека дл¤ дорослих, районна б≥бл≥отека дл¤ д≥тей, 22 с≥льськ≥ б≥бл≥отеки, 27 клубних установ, ≥сторико-краЇзнавчий музей, дит¤ча музична школа. «абезпечен≥сть населенн¤ книжковим фондом складаЇ 1411860 прим≥рник≥в на 100 тис.чол.
ћедичне обслуговуванн¤
ƒл¤ медичного забезпеченн¤ населенн¤ району ≥ проведенн¤ всього комплексу л≥кувально-проф≥лактичних заход≥в у район≥ функц≥онують: ц≥лодобовий стац≥онар на 100 л≥жок, пол≥кл≥н≥ка на 200 в≥дв≥дувань в зм≥ну, 1 л≥карськ≥ амбулатор≥њ та 5 амбулатор≥њ загальноњ практики Ц с≥мейноњ медицини на 150 в≥дв≥дувань† в зм≥ну,† 6 фельдшерсько-акушерських пункт≥в та 12 фельдшерських пункт≥в, в≥дд≥ленн¤ швидкоњ допомоги. «абезпечен≥сть населенн¤ л≥карн¤ними л≥жками на 10 тис. чолов≥к становить 59 л≥жок. ™мн≥сть амбулаторно-пол≥кл≥н≥чних заклад≥в Ц 350 чолов≥к.
–ел≥г≥¤
Ќа територ≥њ району зареЇстрован≥
≥ д≥ють рел≥г≥йн≥ громади: 11- ”крањнськоњ ѕравославноњ церкви ћосковського
патр≥архату; 12 - ”крањнськоњ ѕравославноњ церкви ињвського патр≥архату;† 2 - –имо-католицькоњ церкви;† 1 Ц церква —в¤того р≥здва Ѕогородиц≥;† 1 -†
™вангельських христи¤н Ц баптист≥в; 3 -†
’ристи¤н в≥ри ™вангельськоњ Ђ—в≥тло ™вангел≥њї; 1 - харизматична† УЅлага в≥стьФ, 1 незалежна харизматична
церква† ЂЌове покол≥нн¤ї.
‘≥зична культура та спорт
¬ район≥ д≥Ї ƒит¤чо-юнацька
спортивна школа.
≈коном≥ка
«агальна ≥нформац≥¤
Ѕрусил≥вський район Ц с≥льськогосподарський, основн≥
галуз≥ це тваринництво та рослинництво.†
Ќа територ≥њ району активно д≥Ї - 17 с≥льськогосподарських п≥дприЇмств та 18 малих
фермерських господарств. ¬ користуванн≥ ус≥х категор≥й господарств району
знаходитьс¤ майже 42 тис¤ч≥ гектар≥в с≥льськогосподарських уг≥дь.†
ѕр≥оритетними напр¤мками у с≥льському господарств≥ Ї:
- рослинництво Ц вирощуванн¤ зернових, картопл≥,
льону, р≥паку;
- тваринництво Ц виробництво молока та мТ¤са.††††† ††††††††††††††††
†††††††† —труктура виробництва
с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ складаЇ: зернов≥ - 36 %, картопл¤ Ц 14%, льон Ц
3%, р≥пак Ц 1%, молоко - 23 %, мТ¤со - 21 %.
ѕров≥дн≥ с≥льськогосподарськ≥
п≥дприЇмства району - “ќ¬ Дјгроф≥рма Ѕрусил≥вФ; ‘√ ДƒейнекоФ, ѕѕ ДЎл¤х ≤лл≥чаФ;
ѕѕ Д”крањнаФ, “ќ¬ Д«лагодаФ.
” район≥ д≥ють мал≥ харчопереробн≥ промислов≥
п≥дприЇмства Ц “ќ¬ ЂЅрусил≥вський маслозаводї, “ќ¬ ЂЅрусил≥вський хл≥бозаводї,
“ќ¬ ЂЅрусил≥в-м'¤сої, приватне п≥дприЇмство Ђ“емпї, приватний п≥дприЇмець
ƒорог≥н ј.ј.
« 2005 року усп≥шно працюЇ приватне п≥дприЇмство
Ђѕло¤ї, ¤ке займаЇтьс¤ виробництвом упаковок дл¤ косметики та пост≥льноњ
б≥лизни з пол≥етилену пан-бонд.
« 2004 року в район≥ д≥Ї п≥дприЇмство з ≥ноземними
≥нвестиц≥¤ми “ќ¬ Ђ‘ј…ƒјЋ-”јї, ¤ке займаЇтьс¤ виробництвом водо-дисперс≥йних
фарб на пол≥мерн≥й основ≥.
ѕ≥дприЇмства району†
експортують свою продукц≥ю в –ос≥ю, Ћитву, ѕольщу, ‘ранц≥ю. ¬ –еспубл≥ц≥
Ѕ≥лорусь закуповують с≥льськогосподарську техн≥ку та запасн≥ частини до
с≥льськогосподарськоњ техн≥ки.†††† ††††††††
Ќа
територ≥њ району розв≥дан≥ запаси корисних копалин торфу, глин та суглинк≥в,
п≥ск≥в. «апаси торфу в ц≥лому складають 1871 тис.тон., глин та суглинк≥в 778
тис.м.куб., п≥ск≥в 1418 тис.м.куб.
«ведений† р≥чний бюджет району за 2007 р≥к склав 33,9
м≥льйон≥в гривень.
†††††††††††††††††† ѕ≥дприЇмництво.
—таном на 01.01.2008 року
зареЇстровано 539 ф≥зичних ≥ 172 юридичних субТЇкт≥в† господарюванн¤. ≤з загальноњ к≥лькост≥ - 78
с≥льськогосподарських п≥дприЇмств в тому числ≥ 40 фермерських† господарств.
¬ середньому на 10 тис¤ч† на¤вного населенн¤ припадаЇ 39 мале
п≥дприЇмство. ≤з 539 зареЇстрованих ф≥зичних ос≥б активно д≥ють 418. ќсновний
вид д≥¤льност≥ субТЇкт≥в п≥дприЇмництва (ф≥зичних ос≥б) - це† торг≥вельно-посередницька д≥¤льн≥сть† - †73,4%
в≥д загальноњ к≥лькост≥ .
“енденц≥њ безроб≥тт¤
Ќа обл≥ку в державн≥й служб≥
зайн¤тост≥ станом на 01.01.08 перебувало 469 ос≥б незайн¤тих трудовою
д≥¤льн≥стю, в тому числ≥ 249 ж≥нок, 157 чолов≥к це† молодь у в≥ц≥ до 35 рок≥в.
≤з загальноњ чисельност≥
незайн¤того населенн¤:† 200 чолов≥к† роб≥тники, 96 Ц службовц≥,† 173 чолов≥ки це† особи, ¤к≥ не мають профес≥њ або займали
м≥сц¤, що не потребують† спец≥альноњ
п≥дготовки.
–≥вень зареЇстрованого
†безроб≥тт¤ становить Ц 5,7 %.
«айн¤т≥сть населенн¤
†††††††† з
загальноњ к≥лькост≥ працездатного населенн¤†
району Ц 7,9 тис.чол, зайн¤того у вс≥х сферах економ≥чноњ д≥¤льност≥ Ц 3,2
тис.чол., з них у с≥льському господарств≥ Ц 0,9 тис.чол.
“ранспортна
≥нфраструктура
ƒороги
” район≥ добре розвинена ≥нфраструктура автомоб≥льних дор≥г,
територ≥Їю району проходить м≥жнародна атомаг≥страль ињв-„оп. „ерез територ≥ю
району проходить маг≥страль ѕ≥вденно-«ах≥дноњ зал≥зниц≥.
ƒовжина †автомоб≥льних шл¤х≥в загальнодержавного значенн¤
“ехн≥чна
≥нфраструктура
¬одопостачанн¤
” район≥† 7 населених пункти мають водог≥нн≥ мереж≥,
прот¤жн≥стю
√азопостачанн¤
¬ 1993 роц≥ розпочалась
газиф≥кац≥¤ населених пункт≥в району. Ќа даний час ≥з 37 населених пункт≥в
газиф≥ковано 31, к≥льк≥сть абонент≥в становить 6505, загальна прот¤жн≥сть
газопровод≥в понад
анал≥зац≥¤
” район≥† канал≥зац≥йн≥ комплекси та дренажн≥ системи
в≥дсутн≥.
≈лектричне постачанн¤
¬с≥ населен≥ пункти району мають
електричне постачанн¤.
“елекомун≥кац≥њ
јвтоматичних телефонних станц≥й 20, у тому числ≥
м≥ських - 1, с≥льських Ц 19. ћонтована Їмн≥сть ј“— ( номер≥в ) 6156, у тому числ≥ м≥ських Ц 1840, с≥льських Ц 4316. «абезпечен≥сть населенн¤ телефонними апаратами:
домашн≥ми Ц на 100 с≥мей - 65, м≥жм≥ськими
таксофонами на 10 тис. населенн¤ Ц 1,80.
‘≥нансова
≥нфраструктура
«агальна ≥нформац≥¤
” район≥ зареЇстровано 3
ф≥нансов≥ установи Ц банки.
Ѕанк≥вськ≥ установи:
1. Ѕрусил≥вське територ≥альне в≥докремлене безбалансове в≥дд≥ленн¤
∆итомирсько дирекц≥њ јѕѕЅ УјвальФ, керуючий Ѕогомаз† ёр≥й ¬алентинович тел. 30127.
2. Ѕрусил≥вське
в≥дд≥ленн¤ УѕриватбанкуФ м. ∆итомир, керуюча ƒрозд Ћюдмила јнатол≥њвна, тел,
30153.
3. ‘≥л≥¤ орольовського
в≥дд≥ленн¤ є8093/157 ¬ј“ Уƒержавний ощадний банк ”крањниФ,†керуюча ’оменко ќлена ≤ван≥вна, тел.30271.††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††††
¬ажлив≥ заклади
Ѕрусил≥вська районна
державна адм≥н≥страц≥¤:
- приймальн¤, тел. 30435;
- голова державноњ адм≥н≥страц≥њ,
тел. 30162;
- перший заступник голови
державноњ адм≥н≥страц≥њ Ћевицька†
—в≥тлана ¬асил≥вна, тел.30390;
- заступник голови державноњ
адм≥н≥страц≥њ† ѕравдивець јнтон≥на
ћихайл≥вна, тел.30146;
- заступник голови державноњ
адм≥н≥страц≥њ† “юрменко ёр≥й ћихайлович,
тел.30319;
- кер≥вник апарату
райдержадм≥н≥страц≥њ ћороз ≤ван ћиколайович, тел.30110.
Ѕрусил≥вська районна
рада:
-
голова ради √абенець ¬олодимир ¬асильович, тел.30489;
-
заступник голови ради Ўишковський јнатол≥й Ћеон≥дович,
тел.31886;
-
радник з питань юридичного забезпеченн¤ Ќенюк ќлександр
ќлександрович, тел.30414.
ƒержавний реЇстратор Ѕрусил≥вськоњ
райдержадм≥н≥страц≥њ Ћипко Ћюдмила јнатол≥њвна, тел. 30287.
”правл≥нн¤ економ≥ки
райдержадм≥н≥страц≥њ, начальник Ѕортн≥чук “ет¤на …осип≥вна, тел. 30346.
јдм≥н≥стратор ЂЇдиного
дозв≥льного центруї райдержадм≥н≥страц≥њ†
ћорозюк Ћариса јнатол≥њвна, тел. 30346.
јгенц≥¤ м≥сцевого
економ≥чного розвитку, директор √орохов ¬олодимир ¬олодимирович, тел. 31344.
Ѕрусил≥вське в≥дд≥ленн¤
оростиш≥вськоњ м≥жрайонноњ державноњ податковоњ ≥нспекц≥њ, начальник в≥дд≥ленн¤
ѕрис¤жнюк Ќ≥на √ригор≥вна, тел. 31125.
¬≥дд≥л земельних ресурс≥в, в.о. начальника ÷алко
ћихайло ћартинович, тел. 30491.
¬≥дд≥л
рег≥онального розвитку, м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури райдержадм≥н≥страц≥њ,
начальник —тепанюк ¬олодимир јндр≥йович, тел. 30474.
—ан≥тарно-еп≥дем≥олог≥чна
служба, головний сан≥тарний л≥кар Ўул¤ренко ¬алентина ѕетр≥вна, тел. 30150.
Ѕрусил≥вський районний
в≥дд≥л головного управл≥нн¤ ћЌ— ”крањни в ∆итомирськ≥й област≥, начальник в≥дд≥лу
Ќ≥к≥тчин ќлекс≥й јнатол≥йович, тел. 30380.
¬идатн≥ особистост≥.
†††††† —лавитьс¤
земл¤ наша видатними людьми. ¬она подарувала св≥тов≥ одного з найвизначн≥ших
речник≥в украњнськоњ нац≥ональноњ ≥дењ, чиЇ ≥мТ¤ назавжди ув≥йшло в ≥стор≥ю
”крањни Ц професора, ректора ун≥верситету, м≥н≥стра ”Ќ–, поета, драматурга, богослова, письменника, видатного державного †д≥¤ча ≥ разом з тим
митрополита ”крањнськоњ православноњ церкви ≤лар≥она -† ≤вана ≤вановича ќг≥Їнка.
†††††††† ”родженц≥ Ѕрусил≥вщини:
†††††††† -ѕавло ѕетрович армалюк украњнський сп≥вак - баритон,† народний артист —–—– з 1960 року, народивс¤
24 грудн¤ 1907 року в с.ќс≥вц≥, помер 8 травн¤ 1986 року у м.Ћьв≥в ;
†††††††† - ™вген ≤ванович „ервонюк† украњнський сп≥вак Ц бас. ѕедагог. « 1967 року†† народний артист —–—–. Ќародивс¤ 21 кв≥тн¤ 1924 року у††
Ѕрусилов≥, помер 12 лютого 1982 року у м. ’арьков;
†††††††† †-ѕол≥на
ћус≥њвна† Ќ¤тко-“абачникова . ”крањнська актриса ≥ педагог, народна артистка ”–—– з
1951 року. Ќародилас¤ 21 жовтн¤ 1900 року у с. арабачин ;
††††††††
†-Ѕенедикт Ќаумович Ќорд (Ћев≥н). ”крањнський ≥ рос≥йський режисер, педагог, народний артист ”–—– з 1954
року. Ќародивс¤
26 жовтн¤ 1901 року у† Ѕрусилов≥, помер 5
жовтн¤ 1965 року;
†††††††† -Ќад≥¤ …осип≥вна Ћопухова. «аслужена
д≥¤чка мистецтва колишньоњ ”–—–, художник-граф≥к. Ќародилас¤ 25 березн¤ 1923
року у Ѕрусилов≥;
†††††††† - —авченко ¬олодимир
«ахарович. –ежисер театру, а з 1991 року головний режисер ∆итомирськоњ
державноњ телерад≥окомпан≥њ, лауреат ќг≥Їнк≥вськоњ прем≥њ 1999 року. Ќародивс¤
в с.яструбенька 1938 року;
†††††††† - ќпанасюк ќлекс≥й ™вминович .
ѕисьменник , лауреат ќг≥Їнк≥вськоњ прем≥њ, член нац≥ональноњ сп≥лки
письменник≥в ”крањни. Ќародивс¤ 29 березн¤ 1936 року в с.ƒубр≥вка;
†††††††† - ћакаренко ќлекс≥й
ƒмитрович† украњнський художник - самоук,
заслужений майстер народноњ творчост≥ ”–—– з 1998 року. Ќародивс¤ 21 вересн¤ 1936 року в Ѕрусилов≥, помер 2005 року;
†††††††† †-√ерой
–ад¤нського —оюзу† †√ригор≥й ћартинович ћоскальчук. Ќародивс¤ †17
травн¤ 1920 року в с.ќс≥вц≥, помер 9 с≥чн¤ 1957 року;
†††††††† -Ќародний депутат ”крањни ќлександр ќлександрович ќмельченко. Ќародивс¤ 09.08.1938р.в
с. арабачин. √олова ињвськоњ м≥ськоњ адм≥н≥страц≥њ† з травн¤ 1999року†† по 26.03.2006р.
†††††††† -ћ≥н≥стр ёстиц≥њ ”крањни
ћикола ¬асильович ќн≥щук. Ќародивс¤ 26.10.1957р. в с.ƒолин≥вка. ¬ 1993 роц≥
присвоЇне† почесне званн¤
Ђ«аслужений† юрист ”крањниї.
†
Ќад випуском Ђ¬≥зитноњ карткиї
району
працювало управл≥нн¤ економ≥ки
райдержадм≥н≥страц≥њ.
смт. Ѕрусил≥в, вул.. ороленка,2
т/ф (04162) 3-03-46
E-meil: ekonom-rda@ukr.net
-
дан≥ управл≥нь та в≥дд≥л≥в райдержадм≥н≥страц≥њ;
††††††††† - †††web- сайт:†† http://brusilov.org.ua
